Перелік скіфських топонімів складений на основі дігорського діалекту осетинської мови. Дігорський діалект - найближчий родич скіфської (сарматської) мови. Дігорський діалект вважається найдревнішим варіантом осетинської мови (у порівнянні з іронським та кударським). Дігорська лексика майже ідентична яській (яси, сарматська людність в Угорщині, в землі Ясшаг). Яси - нащадки язигів, сарматського племені, що мешкало над Дністром і Прутом. Хоча яська мова вимерла, проте зберігся список яських слів. Читай: Яська мова. Дігорсько-російський словник можна завантажити тут. Дігорський словник.
Саме скіфсько-сарматські мовні риси відрізняють українську мову від російської. Скіфський фрикативний звук "г" (h) замінив в українській первинний словянський ґ (g), типове для польської і російської. Скіфське "h" увійшло теж в чеську, словацьку, верхньо-лужицьку (сорбську) та в західний діалект білоруської. "Г" (h) було характерне для всіх споріднених до скіфської мов (дігорського діалекту осетинської (пишеться в дігорській як (ГЪ), ягнобської / согдійської (ягнобською пишеться яке ғ), яської, памірських мов, пуштунської мови (в Афганістані). Поширення цього звуку у Чехо-Словаччині пояснюється міграцією сарматських племен на захід вздовж Карпат і Татр. Українська мова як і осетинська та скіфська є повноголосною (гОлова замість болг. глава, чЕрево замість рос. чрево, чОловік замість пол. чловєк), що надає їм співучості.
Зауважте теж, що козацький оклик "ГЕЙ" (Гей, гей!) має теж скіфське походження (від войовничих скіфів, сарматів, аланів), оскільки він типовий для дігорських (ново-скіфська мова) народних пісень і дум (ГЪЕЙ), рядки яких закінчують ті ж героїчні "гей, гей":
"Ес дуйнебæл берæ хуæрзтæ, ГЪЕЙ.
Берæ дессæгтæ, о, фал, ГЪЕЙ"
Скіфські назви в Україні (власний аналіз / припущення):
ГАЛ - БИК, ВІЛ:
ГАЛич (Івано-Франківська)
ГАЛич (Підгаєцький)
ГАЛіївка (Чуднівський)
ГАЛичівка (Коропський)
ГАЛоч (Ужгородський)
ГАЛочі (Красноокнянський)
ГАЛівка (Старосамбірський)
ГАДА (Гъæдæ) - ЛІС, ДЕРЕВО / ГАДИН - ДЕРЕВ'ЯННИЙ:
ГАДяч (Полтавська)
ГАДяч (Харківська)
ГАДИНківці (Гусятинський)
АРТ - ВОГОНЬ / АРТА - ТРИ:
АРТАсів (Жовківський)
АРТищів (Городоцький)
АРТинськ (Олевський)
АРТирівка (Красноокнянський)
АРТюхівка (Зміївський)
АРТюхівка (Роменьский)
АРТюхове (Кролевецький)
АРТополот (Роменський - Лохвицький)
АРТополог (Чорнухинський)
ДАН - ДОН - ВОДА:
ВерДИН (Полтавська)
ДОНузлав (Крим)
ДУНай
ДОН
Сіверський ДОНець
ДНІПРО (ДАНапр = глибока вода)
ДНістер (ДАН-Істер = Ріка Істер)
ДАНчиміст (Волинь)
КОЗО - ГРИБ:
КОЗОва (Тернопільська)
КОЗЯтин (Вінницька)
ЛУХ -ВПАДИНА / ЛУГОНД - РОЗРІЗАНИЙ / ЛУГАНАН - СОКИРА:
ЛУГАНськ (Луганська)
ЛАГАТ - ПЕЧЕРА:
ЛАГОДи (Полтавська)
ЛАГОДів (Львівська)
ЛАГОДівка (Полтавська, Миколаївська)
ЛАНЦАУ - ДОЛИНА, КОТЛОВИНА:
ЛАНЬЦут (Польща, Прикарпаття)
МАНАВА - пшениця:
МАНЕВЕ (Лановецький)
МАНЕВичі (Рівненська)
МАНВЕлівка (Васильківський)
МАНЯВА (Івано-Франківська)
САНА - ВИНО:
САНники (Мостиський)
САНжарівка (Артемівський)
Нові САНжари (Полтавська)
САНківці (Хотинський)
САКА (САГА) - коза / САКА, самоназва скіфів:
САКсагань (ріка, Дніпропетровська)
САКсагань (Пятихатський)
САКАлівка (Миргородський)
САГИ (Цюрупинський)
САГУнівка (Черкаський)
САКИ (Крим)
КАЗ - ГУСАК:
КАЗумин (Жовківський)
ФУС - ВІВЦЯ:
ФУСів (Сокальський)
БАЛІ - ВИШНЯ
БАЛІвка (Дінпропетровська)
БАЛІвка (Полтавська)
БАЛИн (Хмельницька, Вінницька)
БАХ - КІНЬ:
БАХів (Ковельський)
БАХмач (Чернігвська)
БАХани (Ріпкинський)
БАХтин (Харківська)
БАХтин (Вінницька)
БАХтинок (Вінницька)
БАХметівка (Харківська)
КЕНДЗЕ - ПАСТЕРНАК / КАНДЗАРТАС - ОРЕЛ:
КЕНДЗьор (українське прізвище)
КУБУР - ПАГОРБ, ГОРБ, ХОЛМ:
КУБАРеве (Сумська)
ГОГ - ГОРА:
ГОГОць (українське прізвище)
ГОГине (Харківська)
ХУСКА - СУХИЙ, ВИСОХЛИЙ:
ГУСКА (Малинський)
КУРАЙНА - яське МЛИН:
КУРЯНИ (Бережанський)
КУРЯНЦІ (Вінницька)
КУРЯНки (Хмельницька)
БАЗНА , БАЗНАК (БОЗНА, БОЗНАГ) - КАБАН, предмет вдячності (Базнуг, бознуг - дякую):
БАЗНИКівка (Бережанський)
СІК'Я - РІГ:
СИХів (Львів)
САУ - ЧОРНИЙ:
САУАР - мінеральне джерело, вода
САУРівка (Донецька)
САВУР Могила (Донецька)
САРи (Гадяцький)
САВРай (українське прізвище)
БАРДАР - ПОВЕЛИТЕЛЬ:
БАРДИ (Коростенський)
БАКАЛАН - ЗАТОКА:
БАКЛАНОВА Муравійка (Чернігівська)
БАКЛАНОве (Ніжинський)
БАЛАСА - ДЕРЕВО / БАЛАСГУН - ЛІСИСТИЙ:
БАЛАШівка (Рівненська, Чернігівська)
БАЛАШове (Одеська)
БАЛИЧі (Мостиський)
БАЛАХовичі (Рівненська)
БАРЗОНД - ВИСОКИЙ:
БЕРЕЖАНи (Тернопільська)
БОР - ЖОВТИЙ:
БОРжава (Закарпаття)
БОРзова (Волинь)
БОРбин (Рівненська)
БОРатин (Львівська)
НАФ - ангел-охоронець села:
НАФтулівка (Хмельницька)
НАЗУ - ЯЛИНКА:
НАЗІрна (Коломийський)
МАГУР - БІДНИЙ:
МАГУРа (гора, Карпати)
МЕТ - СНІГ:
МЕТків (Рівненська)
МЕТельне (Ківерцівський)
МЕТІН - СНІЖНИЙ:
МЕТенів (Зборівський)
МЕТАНівка (Вінницька)
МОСТ - СТОДОЛА, ТІК:
МОСТИська (Львівська, порівн. МОСТИздах, село в Дігорії / Осетії)
МУД - МЕД:
МУДре (Варвинський)
САБУР - ТИХИЙ
САБАРівка (Оратівський, Вінницька)
САР - ГОЛОВА / САРНІВОНД - ПОЖЕРТВА:
Саражинка, Саражинці, Сарата, Сарнавщина
Сарни (Монастирищенський)
Сарни (Яворівський)
Сарники, Сарнів
Сарнівка (Жовківський )
Сарнівка (Луцький)
Сарнівка (Олевський)
Сарнівка (Романівський)
Сарновичі
ХУСТ - СОН, ЛЕЖАННЯ, ЗГАСЛИЙ, ПОТУХЛИЙ:
ХУСТ (Закарпатська)
ХОРЗ - ДОБРИЙ / ХОР сонце / Хорс, скіфсько-словянський божок:
ХОРОШІВ (Хмельницька)
ХОРОШИЙ (укр. слово)
ХОРОШЕ (укр. слово)
ХОРол (Полтавська)
ХОРОСна (Івано-Франківська)
КОРСунь
ХОРОСтків
Біла ХОРватія (Галичина)
ХАЗАР (КАЗАР) - ДОРОГИЙ, ЦІННИЙ:
ХАЗАРІЯ (країна)
==============
Скіфські / дігорсько-осетинськогі слова споріднені з українськими:
укр. - скіф.:
ГАЛАС (шум) - ГАЛАС (горло, рот, глотка) / ГАЛАГАСА (телепень)
Укр. ГАЙДА! мабуть походить від скіфського / дігорсько-осетинського:
ГАЙДА! Давай! ГАЙДА-ГА! Ось тобі! А ну давай!
Укр. ГАЙТА! (звертання до коней) мабуть походить від скіфського / дігорсько-осетинського:
ГАЙТТ! Ну! А ну! Живо!
м. ВАРВА (Чернігівська) - скіфське СТЕРВЯТНИК (Птах)
ЯТРА (скіфське, авестійське / санскрит) - подорож, процесія, проща (до "священних" місць злиття річок, релігійний святинь тощо):
ріка ЯТРАНЬ (Черкаська, Кіровоградська)
с. ЯТРАНІВКА (Уманський)
с. ЯТРАНЬ (Кіровоградська)
ЗА ТИЩЕНКОМ (читай "Відкриття професора Тищенка"):
АВЕСТА (священна книга Зороастризму, релігія скіфів):
р. ОБЕСТА
ОПАЧИЧІ (Київська)
ОПЕЧЕНЬ (Київ)
ОПІШНЯ (Полтавська)
ОБИЧІВ (Чернігівська)
ОБИЧ (Тернопільська)
РЕМУЗД (ішкашимське (скіфське) СОНЦЕ):
РЕМЕЗівці (Золочівський, Львівська)
ДеРЕМЕЗна (Обухівський)
ЗАРВАН (божок часу у скіфів, звідси течія "зарванізм" у зороастризмі):
ЗАРВАНиця (Тернопільська)
ДРИГИ / ДРІГУ - побожний зороастрієць-скіф:
ДРИГИ - ятвязька (балтійська) назва київських словян
ДРЕГОвичі - українське племя регіону Полісся
НеДРИГАйлів (кол. ДРИГАлів)
ДРИЖина Гребля (Полтавська)
р. ДРИГАлів / ДРИГайлиха (Полтавська)
р. ДРИЖава (Чернігівська)
р. ДРИЖина (Івано-Франківська)
р. ДРИХАлів (Івано-Франківська)
ДРИГлів (Чудінвський)
ДРИГА (українське скіфське прізвище, побожний зороастрієць)
ПИРЕТЕЇ - священні ділянки з жертівсниками (скіфів-зороастрійців):
ПИРЕТИ - маги-скіфи:
ПИРЯТИН (Полтавська)
ПИРАТИН (Жовківський, Львівська)
ПИРАТИН (Радехівський, Львівська)
ПИРЯТИНЩИНА (Гадяцький)
ПИЛЯТИН (Чернігвіська)
ПИРОТчине (Кролевецький, Сумська)
ШАХПУР (перський цар, що канонізував текси Авести):
САМБІР
САМБУРКИ
ШУПАРКА
ШУМБАР
р. ШОПУРКА
КАРАПАНИ - жерці у скіфів і древніх іранців:
КАРАБАНИ (Новгород-Сіверський)
КАРАБАНОве (Одеська)
КАРАБИНІвка (Носівський / Чернігівська)
КАРАБИНІвка (Павлоградський)
КАРАБАЧИН (Житомирська)
САОША - Месія:
СУШНО (Радехівський)
Українські прізвища, що походять від скіфських карапанів (жерців):
КАРАБАН
КАРАБАНИК
КОРБАН
КОРПАН
ПАРФІЯ (зороастрійська іранська держава):
ПОЛТАВА (Партава)
Прізвища ПАРФ (ПАРХ) "Скіф-парфянин" :
ПАРХоменко
ПОРОШенко
САКА ПАРАДРІЯ - ЗАМОРСЬКИЙ СКІФ:
Українські прізвища що походять від назви скіфів "Сака Парадрія":
ПЕРЕДЕРІЙ
ПЕРЕДЕРІЄНКО
ПЕРЕДРІЄНКО
САК
САКІВ
САКІЄНКО
САЧУК
Детальніше читайте на УНІАН:http://www.unian.ua/politics/223820-vidkrittya-profesora-tischenka-nashi-predki-znali-zaratustru.htmlДавні іранські слова в українській і словянських мовах (за Тищенком):
укр. / пол.:
БОГ / BÓG
ХВАЛА / CHWALA
РАЙ / RAJ ----- НаРАЇв (Тернопільська) / РАЙ, РАГА - стара назва м. ТЕГЕРАН
МУЖ / MAZ
СИНІЙ / SINI
ГАДАТИ / GADAC
КАЯТИСЯ / KAJAC SIE
ЗАРАДИ / ZARADI (серб.хорв)
ТЕМРЯВА
ХАТА / CHATA
СТО / STO
ЯЩІР / JASZCZUR
ВОЛОС / WLOS
ДНІПРО, ДОН, ДНІСТЕР, ОБ
ПІЗНІШІ ІРАНСЬКІ (СКІФСЬКІ) СЛОВА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ЦИХ СЛІВ УЖЕ НЕ ЗНАЙДЕТЕ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІ:
ОШАТНИЙ (здається лише в укр.)
ЗБІЖЖЯ / пол. ZBOZE
КАТ / пол. KAT
ДБАТИ / пол. DBAC
ТРИВАТИ / пол. TRWAC
БАЧИТИ / пол. PATRZEC
ЖВАВИЙ / пол. ZWAWY
БО / пол. BO
ПАТРУВАТИ (пильнувати)
РАРІГ / пол. RAROG
ДЖУРА
ШАРОВАРИ
ХАТА в значенні "МОГИЛА" в Подільській говірці / Вінниччина (звідси укр. ДОМОВИНА)
ХАТКИ в значенні "кладовище, цвинтар" (в Подільській говірці / Вінниччина)
Звідси скіфськими словами є такі широко вживані фрази як До ПоБАЧЕННЯ! і ТелеБАЧЕННЯ.
Скіфське G(A)U - PANA - ОБЕРІГАЧ ХУДОБИ, ЧАБАН (шанована скіфська професія) дало:
ПАН, ПАНИ, ПАНОВЕ, ПАНСТВО (укр., пол., біл., чес., слов., в.луж., н.луж.)
ЖУПАН (хорв., слов.)
Назва БІЛІ ХОРВАТИ (КАРПАТСЬКІ ГОРВАТИ) - "ГАЛИЧАНИ" (західно українське літописне племя, головними містами якого, за Леонтієм Войтовичом, були Галич, Теребовля, Звенигород, Перемишль, Стільськ) походить від:
HOR-VATAE - Післанці сонця (TAE (Ти) - закінчення множини в дігорсько-осетинській (ново-скіфській) мові. Напр.: Арс - ведмідь / Аерситае - ведмеді.
З вище наведеного можна зробити висновок що скіфсько-сарматські племена (разом зі скіфською мовою) мали значний вплив на формування української мови, народу та його культури. Виявляється що речі, які ми вважаємо чисто українськими, так протиставляючи українське і скіфське До ПоБАЧЕННЯ російсько-польському і словянському До СВІДАНІЮ / До ВІДЗЕНЯ (видеть - словянське / бачити - скіфське), скіфського ПАНА - словянському ГАСПОДІНУ, скіфські ШАРОВАРИ скажімо тій ж російській КОСОВОРОТЦІ, мають насправді древнє скіфське походження, адже Велика Скіфія (літописна Велика Скуфь, до якої літописець відносив подільських тиверців і наддніпрянських уличів) знаходилась в Україні. А це спадщина як сягає 7 століття до нашої ери! Скіфи жили в Україні між 7 ст. до н.е. по 3 ст. н.е. і згадуються навіть у Біблії.
